погукати

погукати
-а́ю, -а́єш, док.
1) перех. і без додатка. Голосно вимовити, виголосити які-небудь слова, звуки. || також на кого. Голосно покликати кого-небудь. || Звернутися до кого-небудь, намагаючись привернути увагу. || також неперех., з інфін., із спол. Голосним викрикуванням запросити, закликати кого-небудь кудись.
2) перех. і без додатка. Гукати якийсь час.
3) неперех., на кого, розм. Голосно вилаяти кого-небудь, накричати на когось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно сочинение?

Смотреть что такое "погукати" в других словарях:

  • погукати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • погукнути — ну/, не/ш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до погукати 1), 3) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»