погукати

-а́ю, -а́єш, док.

1) перех. і без додатка. Голосно вимовити, виголосити які-небудь слова, звуки. || також на кого. Голосно покликати кого-небудь. || Звернутися до кого-небудь, намагаючись привернути увагу. || також неперех., з інфін., із спол. Голосним викрикуванням запросити, закликати кого-небудь кудись.

2) перех. і без додатка. Гукати якийсь час.

3) неперех., на кого, розм. Голосно вилаяти кого-небудь, накричати на когось.